Цьогоріч з 13 по 16 травня вихованці Хмельницької обласної федерації Бойового Гопака під керівництвом тренера Геделевича Олега Михайловича милувалися мальовничими краєвидами Дністровського каньйону.
Зустріла нас Тернопільщина густим туманом. Втім, це тільки додало цікавості на порозі знайомства з одним із семи природних чудес України…
Тихий росяний світанок застав нас біля Джуринського водоспаду. Попри похмуру погоду, величні пороги та стрімкий потік води виглядають незрівнянно.
По обіді наступного дня ми побували на руїнах Червоногородської фортеці. Споруда справила незгладиме враження на нас усіх. Навіть будучи в руїнах, вона все ще гордо дивиться двома останніми вежами на хати десь далеко-далеко внизу, навіюючи думки та спогади про непросту історію нашого народу…
Наступним пунктом подорожі став, власне, Дністровський каньйон. По дорозі ми зайшли до водоспаду біля джерела св. Анни, що знаходиться на вершечку лісистого пагорба. І ось. Нарешті, ми вийшли до самого каньйону. Швидкоплинне плесо Дністра та довгий кам’янистий берег в оточенні порослих деревами схилів водночас заспокоювали і примушували серце битися швидше…
Не буду описувати звичні для кожного гопаківця радощі під час походу – надзвичайно смачні каші, чай з цілющими травами і, звичайно ж, пісні та довгі розмови під час чергування біля багаття. Скажу лише, що саме заради таких моментів варто відірватись на кілька днів від метушливого бігу міського життя, аби потім відчувати кожну його мить ще яскравіше і повніше.
https://goo.gl/photos/AK6NYvj1n8fLnbS58